Охорона особистої інформації є критично важливим аспектом захисту прав осіб, які повідомляють про корупційні дії. Вони можуть вибрати анонімний варіант або надати свої дані, зберігаючи конфіденційність.

Анонімність і конфіденційність мають важливі відмінності, які потрібно враховувати кожному, хто планує подати повідомлення.

Конфіденційність викривача означає заборону на розголошення особистої інформації про особу викривача, його родину або інші дані, які можуть призвести до ідентифікації. Установа, до якої звертається викривач, зобов'язана забезпечити конфіденційність цих даних.

До конфіденційної інформації належать:

прізвище, ім'я, по батькові; дата і місце народження; місце роботи і посада; місце проходження військової служби; навчальний заклад/стажування; дані, які ідентифікують викривача як суб'єкта підприємницької діяльності; сімейний стан; адреса проживання, роботи; телефонний номер, електронна пошта, інші персональні канали зв'язку; фотографія викривача; інформація про акаунти викривача в соціальних мережах тощо.

Розголошення таких даних може призвести до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Проте, в окремих випадках, передбачених Законом “Про запобігання корупції”, це не буде вважатися порушенням.

Право на анонімність дозволяє особі повідомити про корупцію без надання будь-яких особистих даних. Анонімні повідомлення також розглядаються. Однак, щоб отримати статус викривача, захист та винагороду, особа повинна надати інформацію про себе та докази того, що саме вона зробила таке анонімне повідомлення. Для захисту персональних даних анонімного викривача можуть бути вжиті заходи, такі як забезпечення конфіденційності даних та закритий судовий процес.

Кожен має право вибрати спосіб повідомлення про корупцію в залежності від своїх мотивів, обставин та побоювань. При цьому важливо враховувати вказані відмінності, щоб уникнути непорозумінь і невиправданих очікувань.